Стимулююче регулювання

 

Стимулююче регулювання (RAB-регулювання) – це система тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів, спрямованого на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури електричних мереж та стимулювання ефективності витрат електророзподільних компаній. Нею передбачається встановлення величини необхідного доходу в залежності від досягнення встановлених показників надійності електропостачання та якості обслуговування споживачів, а також мотивація регульованих компаній до зниження витрат. 

  Основними елементами стимулюючого регулювання є:

  1. проведення переоцінки активів з метою встановлення регуляторної бази активів для розрахунку регуляторної амортизації та прибутку; 

  2. встановлення норми прибутку на рівні, достатньому для залучення необхідного обсягу інвестицій;  - покриття обґрунтованих операційних витрат; 

  3. встановлення довгострокових параметрів регулювання (цільових показників якості та надійності).

Перехід до стимулюючого регулювання означає визначення необхідного доходу від здійснення діяльності енергопостачальних компаній на підставі підходів, які мають стимулювати компанії до ефективної діяльності - залучення інвестицій, скорочення неефективних витрат, забезпечення якісного постачання електроенергії.

Запровадження стимулюючого регулювання створить привабливий інвестиційний клімат для розвитку та модернізації об’єктів енергетики України. Стимулююче регулювання передбачає встановлення фіксованих тарифів на передачу та постачання електроенрегії на довстроковий період та буде стимулювати енергокомпанії зменшувати (оптимізовувати) свої витрати. Крім того, стимулююче регулювання зобов’язуватиме енергопостачальні компанії підвищити якість та надійність постачання електричної енергії споживачам.

Необхідність впровадження стимулюючого регулювання передбачена Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони та Договором про заснування Європейського Співтовариства в частині впровадження Директиви 2009/72/ЄС.Відповідно, Програмою Уряду та стратегією сталого розвитку «Україна – 2020» передбачено вдосконалення існуючої нормативної бази тарифоутворення в енергетиці, зокрема перехід до стимулюючого тарифоутворення в сфері передачі та постачання електричної енергії.

 

Перелік нормативно-правових документів, які регламентують запровадження стимулюючого регулювання:

- Закон України «Про природні монополії»;

- Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», затверджена Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015;

- Наказ фонду Державного майна України від 12.03.2013 № 293 «Про затвердження Методики оцінки активів суб’єктів природних монополій, суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії»;

- постанови НКРЕ:

від 15.08.2013 № 1109 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо плану роботи ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з підготовки до переходу до стимулюючого регулювання»;

від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання»;

від 26.07.2013 № 1029 «Про застосування стимулюючого регулювання у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами»;

від 11.07.2013 № 898 «Про затвердження Порядку визначення необхідного доходу від здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у разі застосування стимулюючого регулювання»;

від 11.07.2013 № 899 «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики»;

від 11.07.2013 № 900 «Про затвердження Порядку розрахунку роздрібних тарифів на електричну енергію, тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом у разі застосування стимулюючого регулювання»;

від 26.07.2013 № 1030 «Про затвердження Процедури встановлення тарифів для ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у разі застосування стимулюючого регулювання»;

від 26.07.2013 № 1031 «Про затвердження Порядку розподілу активів, витрат та доходів між видами діяльності ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними)електромережами»;

від 26.07.2013 № 1032 «Про затвердження Порядку визначення необхідного доходу від здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у разі застосування стимулюючого регулювання».

Зазначені нормативно-правові документи розміщені в системі інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" та на офіційній сторінці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) в мережі Інтернет за адресою:  www.nerc.gov.ua.

21.04.2016

 

Стимулююче тарифоутворення – крок до європейського майбутнього України

 

Одним із кроків до європейського майбутнього України є перехід її електроенергетичного сектору на роботу по системі стимулюючого тарифоутворення. Така методологія вже довела свою ефективність і успішно діє у Великобританії, Франції, Німеччині, Норвегії та інших країнах Євросоюзу.

Діюча в Україні система визначення тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії по регульованому тарифу нині повністю себе віджила. Серед її недоліків основними є недостатній рівень залучення інвестицій в розвиток мереж, можливість зниження лише понаднормативних втрат електроенергії, далекий від досконалості механізм встановлення рівня витрат на виробничу діяльність енергокомпаній, відсутність фактичних стимулів для підвищення якості послуг.

Мета впровадження стимулюючого тарифоутворення насамперед полягає в активізації залучення коштів для модернізації мереж. Це дозволить зменшити кількість і тривалість аварійних відключень, а отже підвищиться рівень якості та надійності електропостачання, знизяться технологічні втрати електроенергії. При цьому споживачі не відчують зростання роздрібних тарифів, скоротиться плата за приєднання до мереж нових споживачів та інше. Енергопостачальні компанії отримають можливість залучати дійсно масштабні інвестиції у розбудову галузі, а держава вирішить питання розвитку регіонів без залучення коштів із держбюджету, буде ліквідовано перехресне субсидіювання.

На запит Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо переходу на систему стимулюючого тарифоутворення ствердну відповідь дали усього п`ять енергопостачальних компаній, у тому числі ПАТ «Херсонобленерго». В товаристві усвідомлюють відповідальність за прийняте рішення й можливі труднощі на шляху до його реалізації. Як і те, що докорінне реформування ринку електричної енергії нині є питанням справді державної ваги.

Адміністрація ПАТ «Херсонобленерго».

 

Тарифи візьмуть у RAB-ство

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує з 1 липня 2016 року перевести низку енергопостачальних підприємств на стимулююче тарифоутворення (RAB-метод). У пілотному проекті візьмуть участь перші 8 обленерго, всі інші мають запровадити їхній досвід з 1 січня 2017 року.

- Нововведення суттєво не позначиться на роздрібній ціні електроенергії для споживачів, - коментує нововведення Юрій Дучев, фінансовий директор ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго». - Взамін енергопостачальники мають забезпечити своїм абонентам підвищення якості електропостачання. Щоправда, відчути покращення споживачі зможуть не зразу, а поступово впродовж найближчіх двох –трьох років.

Що відбуватиметься з введенням стимулюючих тарифів? Підприємство протягом трьох років знижує свої витрати, але продовжує працювати за затвердженим НКРЕКП тарифом. Зекономлені кошти залишатимуться в компанії і йтимуть їй у прибуток. Це стимулює підприємство знижувати операційні витрати. Мова йде, насамперед, про мінімізацію відключень за кількістю і тривалістю, ефективне сервісне обслуговування абонентів, а також про швидкість і простоту підключень нових споживачів до мережі. Варто також додати, що новий метод формування тарифу призведе до того, що в кожній області України він буде різний.

- Незважаючи на досить немилозвучну назву, що асоціюється зі словом «рабство», абревіатура RAB розшифровується як Regulatory Asset Base (регульована база активів) - це система довгострокового тарифоутворення , основна мета якої є залучення інвестицій в розширення і модернізацію інфраструктури, - пояснює Юрій Дучев. - Стимулююче регулювання застосовується в європейській і американській практиці з початку 90-х років, у країнах Східної Європи - з 2008 року. Впровадження RAB-регулювання в Україні передбачено стратегічними документами ЄС та Програмою діяльності Уряду.

Так сталося, що в нашій країні сфера передання електроенергії довго фінансувалася за залишковим принципом. За умов занижених соціальних тарифів на кіловат-годину для населення, а також неплатежів на енергоринку, будь-який уряд вбачав своїм першочерговим завданням задоволення фінансових потреб генерації. На тлі постійного зростання тарифів на електроенергію генеруючих компаній частка вартості послуг енергопостачальників у структурі роздрібної ціни кіловата сьогодні знизилася до 7-8%, у той час як в європейських країнах вона досягає 30-40%.

Якщо проїхати по Херсонщині та подивитися, скажімо, на трансформаторні підстанції, то на більшості з них можна побачити дати середини минулого століття. Ці пам'ятки промислової архітектури потребують термінового оновлення. Так, усі розуміють, що з електромережами вже час щось робити. Питання тільки, як?

- Нова методологія передбачає довгострокове тарифне планування, залучення капітальних інвестицій в модернізацію основних активів мережевих підприємств , скорочення операційних витрат і поліпшення якості послуг для споживачів, - вважає Світлана Макаренко, начальник інформаційно-консультаційного центру «Херсоноблэнерго». - Економічно нерозумно підвищувати тарифи на передачу електроенергії за діючою сьогодні для обленерго методикою ціноутворення «витрати плюс», коли НКРЕКП щороку затверджує постатейно всі витрати і рентабельність енергопостачальника. При збереженні принципу «витрати плюс» матимемо нескінченне зростання тарифу і тривалу деградацію електромереж, оскільки основні фонди оновлюватися не будуть. Це тупиковий шлях…

За оцінками експертів, при переході на RAB-регулювання можна досягти європейських стандартів якості енергопостачання через 15 років – це найбільш реальний термін.

- Так, перехід на стимулююче регулювання – це стрес для дирекції обленерго і великий плюс для споживача, - говорить Світлана Макаренко. – Споживачі зможуть досить швидко відчути на собі позитивні зміни, адже RAB-регулювання зобов’язує нас встановити на кожній підстанції спеціальні пристрої, які фіксуватимуть кожне відключення і кількість відключених споживачів. Тож наші фахівці бігатимуть риссю, бо кожне відключення позначиться на заробітній платі всіх працівників обленерго, тобто застосовуватимуться штрафи. І, звичайно, витрати на згадану телесигналізацію суттєво позначаться на наших витратах. Однак, споживачі, ясна річ, лише виграють від такого контролю.

Анатолій ЯЇЦЬКИЙ. Газета "Новий день" №22 (5225) 25 травня 2016 року